• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Інформація про заклад
• Педагогічний колектив
• Сторінка методиста

НАЙДОСВІДЧЕНІШИЙ ПЕДАГОГ

НІКОЛИ НЕ ПОВИНЕН ЗУПИНЯТИСЯ

НА ДОСЯГНУТОМУ, БО ЯКЩО НЕМАЄ

РУХУ ВПЕРЕД, ТО НЕМИНУЧЕ

ПОЧИНАЄТЬСЯ ВІДСТАВАННЯ. В.О.Сухомлинський

Безпосередньо метою моєї методичної роботи в дошкільному навчальному закладі — це постійне підвищення педагогічної майстерності вихователів і педагогічного колективу, розвиток їх творчого потенціалу, що значною мірою сприяє зростанню освіченості й вихованості дітей. Методична робота суттєво впливає на якість і ефективність навчання і виховання, на кінцеві результати роботи дошкільного закладу, тому правомірно розглядати методичну роботу як важливий фактор управління.

ДІЯЛЬНІСТЬ ВИХОВАТЕЛЯ - МЕТОДИСТА СПРЯМОВАНА НА ВИРІШЕННЯ ПРІОРИТЕТНИХ І НЕВІДКЛАДНИХ ЗАДАЧ. ТОМУ Я ПРОЕКТУЮ, ВИЗНАЧАЮ ЇЇ ЗМІСТ ЗА ВСІМА СКЛАДОВИМИ ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ: ІНФОРМАЦІЙНО - АНАЛІТИЧНОЇ, МОТИВАЦІЙНО - ЦІЛЬОВОЇ, ПЛАНОВО - ПРОГНОСТИЧНОЇ, ОРГАНІЗАЦІЙНО - ВКОНАВСЬКОЇ, КОНТРОЛЬНО - ДІАГНОСТИЧНОЇ І РЕГУЛЯТИВНО - КОРЕКЦІЙНОЇ.

ЗАВДАННЯ МЕТОДИЧНОЇ СЛУЖБИ:

· організація роботи щодо впровадження програми виховання і навчання дітей від двох до семи років "Дитина" і парціальних за вибором програм;

· розробка рекомендацій по створенню предметно - ігрового середовища за всіма видами дитячої дільності;

· узагальнення перспективного досвіду педагогів;

· надання методичної допомоги працівникам дошкільного закладу.

Активні форми проведення методичної роботи з педкадрами Методичний фестиваль – багатопланова разова форма пропаганди перспективного педагогічного досвіду. Сценарій його проведення залежить від мети та наявності інтелектуально підготовлених педкадрів, які організовують і проводять цей захід .Методична панорама – форма пропаганди передового педагогічного досвіду з одного виду діяльності. Це може бути презентація навчально-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку.Методичний міст – різновид дискусій, одна з активних форм методичної роботи. Проводиться з метою розвитку практичних навичок. Темою обираються проблеми навчання і виховання дітей. Під час проведення, слухачі вдосконалюють свої аналітичні вміння. Для участі в цій роботі можна залучати батьків, педагогів інших дошкільних закладів. Роль ведучого виконує методист, або завідувач.Проблемний стіл – це активна форма методичної роботи, яка сприяє розвитку у вихователів прагнення до самоосвіти, до роботи, до поглиблення знань. Заздалегідь готуються питання до обговорення, комплектуються робочі групи, списки літератури.Методичні посиденьки – форма роботи, яка допомагає створити сприятливий психологічний клімат в даній групі слухачів. Тема оголошується заздалегідь і всі готуються до обговорення, яке відбувається за філіжанкою кави.Проблемно-аналітичні бесіди – метод навчання педагогів, за допомогою якого відбувається розв’язання дидактичних проблем на засадах осмислення здобутих раніше умінь і навичок.Педагогічний консиліум – це пошук шляхів розв’язання складних дидактичних проблем, або подолання психологічних бар’єрів між вихователями і вихованцями, адміністрацією і педагогами.Ігрове моделювання ситуації – це форма роботи, метою якої є ознайомлення вихователів із особливостями проведення занять.Методичний ринг – до цієї форми роботи можна віднести „Брейн-ринг”, „Що? Де? Коли?”, „Щасливий випадок”. Такі заходи проводяться за традиційним сценарієм.

Засідання творчої групи ДНЗ № 3

Методист рекомендує вихователям в період адаптації малюків до дитячого садка

З першого дня дитини в дошкільному закладі вихователь активно працює з сім'єю, щоб полегшити адаптацію малюка. Працювати буде легше, якщо педагог дізнається від батьків, про поведінку дитини вдома, про її звички й уподобання, індивідуальні особливості. Важливо, щоб мама відчула: вихователь опікується не взагалі дітьми, а бачить серед них її конкретну дитину й готовий брати до уваги всі її особисті відмінності.

З першого дня дитини в дошкільному закладі вихователь активно працює з сім'єю, щоб полегшити адаптацію малюка. Працювати буде легше, якщо педагог дізнається від батьків, про поведінку дитини вдома, про її звички й уподобання, індивідуальні особливості. Важливо, щоб мама відчула: вихователь опікується не взагалі дітьми, а бачить серед них її конкретну дитину й готовий брати до уваги всі її особисті відмінності.

Було б дуже добре, аби вихователь, зустрічаючи малюка вранці, й мовою, й жестами виявляв своє тепле ставлення до нього. Розташуватися треба так, щоб очі дорослого були на рівні очей дитини. Якщо вона охоче йде на контакт, варто взяти її за руку. Якщо ж малюк притуляється до мами – не наполягайте. Нехай мама тримає його за руку стільки, скільки він захоче. Зазначимо, що теплий, доброзичливий, уважний прийом обумовлює й перші враження дитини про дитсадок, і її настрій, і готовність попрощатися з матір'ю, залишитися в групі. Так само важливо, щоб педагог тепло прощався з кожною дитиною.

Перші контакти з дитиною – контакти допомоги й турботи. Вона має зрозуміти, що на вихователя можна покластися, як на маму, що він готовий й захищати в цьому новому місці.

Від початку перебування дитини в дошкільному закладі педагог має забезпечити, насамперед, психологічний і фізичний комфорт для дітей, пом'якшити труднощі переходу від домашнього (різного в усіх) до суспільного (однакового для всіх) способу життя.

У період адаптації дуже важливо проявити максимум терпіння до будь-якого з прохань і навіть вередувань дитини й заслужити її довіру, це – основне завдання вихователя. Допомагають дітям справитись з напруженням, стресами улюблені іграшки чи речі, принесені з дому – лялечка, іграшковий песик тощо. Ці предмети в садочку дитина може носити з собою, класти у свою шафу, а ляльку навіть брати на час денного сну до ліжечка.

Налагодженню теплих стосунків сприяють й індивідуальні звертання. Малюки, які прийшли в дитсадок із сім'ї, не реагують на узагальнене « діти». Але звертатись до них слід з одного боку індивідуально, за ім'ям: «Марійко,ходімо мити ручки», а з іншого – наголошування на приналежності до групи, вчити реагувати на звернення «Діти» і т. ін.: «Діти, тепер усі сідайте за столики! І ти, Марійко, сідай, і ти Костю, - ось сюди». Дитина може не реагувати на слова вихователя й тоді, коли, наприклад, від використовує у звертанні до дитини з російськомовної сім'ї український аналог її імені: Ксенія – Оксанка; Лена – Оленка; або ж удома дитина звикла до якогось своєрідно скороченого імені: Олександр – Олесь, а не Сашко тощо.

Усі незвичні дітям дії слід проговорювати, пояснювати, багаторазово повторювати: «Зараз ми всі будемо одягатись на прогулянку. Підійдіть до своїх шаф – це Оленчина шафа, а це – Дмитрикова, а це – твоя.

Якщо діти розуміють вихователя, їх легко навчити тим речам, з якими вдома вони не стикались або звикли робити інакше. Звичайно, найважливішим залишається індивідуальний підхід – слід пам'ятати,хто що вміє, в кого які проблеми .

Виходячи з типових для адаптаційного періоду труднощів зі сном, апетитом, нестабільністю гігієнічних навичок тощо, вихователю й помічнику вихователя слід максимально враховувати вікові й індивідуальні особливості дітей.

Якщо вихователі й батьки разом доброзичливо, але твердо сприймають життя малюка в нове русло, жодних особливих проблем із дитиною ( якщо вона фізично й психічно здорова) не буде.

Дотримання правил прийому новачків дасть змогу встановити довірливі стосунки з ними та їхніми сім'ями, а також, що особливо важливо, зберегти здоров'я дітей

Методичні рекомендації щодо організації сюжетно – рольових ігор

Cюжетно-рольова гра – провідна діяльність дошкільників, яка задовольняє вікові потреби дітей та допомагає оволодіти знаннями і вміннями. У грі починається моральний та розумовий розвиток дитини, а головне – становлення особистості.

Відомі два джерела, які живлять дитячі задуми, спонукають реалізувати їх у грі.

Перше – явища і події навколишньої дійсності, які випадково спостерігають діти і які викликають у них інтерес.

Друге – продумана, послідовна організація дорослими доступних, цікавих вражень, що можуть збагачувати зміст гри.

Комплексний метод керівництва ігровою діяльністю передбачає два основних етапи:

1. Виникнення гри на основі вражень дітей у процесі ознайомлення із суспільними явищами, поглиблення і розвиток її за допомогою іграшок та замінників.

2. Активізація педагогічно доцільного змісту ігор – знань, моральних уявлень, творчості, самостійності – за допомогою рольового спілкування вихователя з дітьми, введення правил колективної гри.

Для забезпечення правильної організації та проведення сюжетно-рольової гри, необхідні:

- чіткість та послідовність планування навчально-виховної роботи з керівництва творчими іграми;

- зв’язок між навчанням на заняттях, творчими іграми та працею, спрямованими на задоволення потреби гри;

- складання перспективного планування підготовки сюжетно-рольових ігор на рік;

- конкретизація ігрової ситуації, безпосередньо вихователем у період гри, спираючись на знання та вікові особливості дітей, конкретну ситуацію, досвід, такт, педагогічну майстерність.

Методичні рекомендації до проведення сюжетно-рольових ігор

І. Вимоги до гри:

- кожна дитина повинна вміти виконувати будь-яку роль тієї чи іншої гри (мінятися ролями);

- вживати ввічливі слова – необхідна умова культури спілкування;

- включати в сюжетно-рольові ігри лічбу та вимір, переходячи від конкретних форм до більш абстрактних;

- ігровий матеріал має бути привабливий і розміщений у доступних для дітей місцях.

ІІ. Керівництво вихователя грою:

- знати психологічні та вікові особливості дітей дошкільного віку, індивідуальні – кожної дитини;

- завойовувати довіру у вихованців, розуміти ігрові задуми дітей, їх переживання, вміти встановлювати з ними дружні контакти;

- вміти пробудити у дитини інтерес, цікавість до гри, бажання гратися в колективі однолітків;

- добре знати структуру рольової гри, її чотири компоненти (розподіл ролей, ігрові дії ролей, ігрове застосування предметів та їх умовну заміну іншими предметами, стосунки між гравцями);

- проводити роботу з дітьми по ознайомленню з навколишнім життям, працею дорослих у різних сферах, щоб діти мали певні конкретні знання про навколишню дійсність, які б вони могли використати в грі;

- розвивати в процесі гри у дошкільників творчість, фантазію, уяву, використовуючи різноманітні прийоми: запитання, заохочення, репліку, вказівку, оцінку окремих персонажів, тощо;

- тримати в полі зору всіх учасників гри, а часом самому бути її учасником (з молодшими гратися разом, у старших дошкільників розвивати самостійність, цілеспрямованість, наполегливість);

- сприяти організації дитячого колективу у грі, вихованню дружніх почуттів, позитивних моральних якостей.

Поради педагогам щодо розвитку творчості у дітей

1. Якщо Ви вмієте любити себе як унікальну частинку великої При¬роди, Ви навчите цьому дітей. Дитина, не спроможна себе лю¬бити, не може залишатися щирою. Без щирості неможлива твор¬ча свідомість.

Пам'ятайте: "Наскільки приємною може бути людина, коли вона вміє бути сама собою". (Платон)

2. Якщо Ви поважаєте і любите тих, хто оточує, Ви навчите цьому дітей.

Пам'ятайте: Повага передбачає відсутність насильства. В ній мається на увазі бажання, щоб інша людина росла і розвивалася такою, якою її визначила природа. Повага - це здатність усвідомлювати унікальну індивідуальність людини. Любов - акт давання: віддати свою радість, свій інтерес, свої розуміння, знан¬ня, почуття.

3. Якщо Ви звертаєте увагу на достойності дитини і вірите в її мож¬ливості - Ви навчите її вірити в себе і отримувати перемогу.

Пам'ятайте: про першу формулу освіти "Ти все зможеш!"

4. Якщо Ви вмієте авансом дарувати похвалу і небайдужі до твор¬чості дитини - в неї більше шансів відбутися.

Пам'ятайте: "Таланти виховуються заохоченнями". (В. Оствальд)

5. Якщо Ви порівнюєте одну дитину з іншою, Ви блокуєте мож¬ливість розуміти і приймати іншу людину.

Пам'ятайте: Порівнювати дитину можливо тільки з нею самою сьогоднішню зі вчорашньою.

6. Якщо Ви допоможете дітям відчути глибину сприймання, поба¬чити навіть у маленькому предметі великий світ, навчите диви¬тись і бачити, слухати і чути, розуміти, відчувати і любити – Ви подаруєте їм радість високої культури.

Пам'ятайте: Високій культурі неможливо навчити, її тре¬ба увібрати в себе. Вона не тільки в логіці, вона в почуттях.

7. Якщо Ви пропонуєте дитині свободу і вчите нею користуватися – Ви підтримуєте в дитині енергії розвитку, пізнання і творчості.

Пам'ятайте: Заборона для дитини - гальма, які зупиняють дії всіх цих енергій.

8. Якщо Ви разом з дитиною шукаєте рішення, а не перевіряєте, чи правильно вона намалювала, - Ви розвиваєте можливість творчого бачення і не засмічуєте сприйняття стереотипами.

Пам'ятайте: Немає правильних і неправильних малюнків і фантазій! Дитина не помиляється, вона шукає свій шлях. Дуже велика небезпека для творчості - штамп.

9. Якщо Ви чекаєте в малюнку відображення не того, що бачить дитина, а як вона бачить і як відчуває, - Ви підтримуєте дитячу геніальність.

Пам'ятайте: Дитина живе на іншому рівні - фізичному й емоційному — і відчувати як доросла лю¬дина не може.

10. Якщо для Вас важливо те, як Ви відкрили, аніж те, що Ви відкри¬ли, - Ви вчите дітей одержувати задоволення від пізнання.

Пам'ятайте: Знання приходить тоді, коли Ви розумієте, як Ви зрозуміли. І Вам цікаво розуміти.

11. Якщо Ви не поспішаєте в спілкуванні з дітьми - Ви вилучаєте байдужість.

Пам'ятайте: У спілкуванні з прекрасним мовчанням можна сказати більше, ніж словами.

12. Якщо діти працюють із цікавістю, вони застраховані від приму¬шеної діяльності. Примушення для дитини завжди стрес, під час якого організм знаходиться в постійному напруженні.

Пам'ятайте: Щоб захопити дітей, треба спочатку захопи¬тися самому.

13. Якщо Вам не подобається малюнок дитини, не поспішайте да¬вати негативну оцінку. Невизнаний малюнок замикає особистість маленького художника.

Пам'ятайте: Праця душі дитини заслуговує визнання. По¬хваліть авансом і спробуйте подивитись на малюнок очима дитини.

14. Якщо Ви радієте творчим успіхам дітей, Ви вчите їх радіти чу¬жим перемогам.

Пам'ятайте: Східна мудрість наголошує: "Поспішайте захоплюватись людиною, інакше ви пропусти¬те радість".

Літо-весела пора

Літо – найкраща пора для зміцнення здоров’я дитини. Сонце, повітря, вода – то все надійні засоби, котрі завжди "поруч”. У процесі загартування повітрям, сонцем, водою підвищується стійкість дитячого організму до змін у навколишньому середовищі, тренується реакція на перепади температури. Загартування поліпшує обмін речовин, стан серцево – судинної системи, підвищує мязовий тонус, сприяє поліпшенню умов для розвитку мислення. Загартований організм легше переносить фізичне навантаження, тому в літній оздоровчий період педагоги прикладають усі зусилля для покращення роботи щодо оздоровлення та загартування дітей влітку.

Оздоровчий період у дошкільному навчальному закладі тривав з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року. Робота колективу в літній оздоровчий період була спрямована на вирішення питання щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи, створення максимально сприятливих оздоровчих умов для перебування дітей у дошкільному навчальному закладі, забезпечення здорового способу життя через системне використання різноманітних засобів та форм роботи з фізичного виховання, загартування та оздоровлення дитячого організму з урахуванням стану здоров'я та віку дітей; накопиченню необхідних знань, вмінь та навичок з охорони життя та здоров'я.

Протягом оздоровчого періоду 2014 року у закладі функціонувало 13 груп: дві групи раннього віку; дві – логопедичні групи; решта – для дітей дошкільного віку від 3 до 6 років. Протягом місяця в середньому було оздоровлено 165 дітей, що становить 80% від спискового складу 190 дітей.

Протягом оздоровчого періоду навчально-виховна робота з дітьми проводилась за тематичними блоками: “У здоровому тілі–здоровий дух” (червень), “Змалку ближче до природи” (липень), “Україна мій рідний край” (серпень). Були організовані екскурсії до визначних місць міста: пам’ятника Т.Г. Шевченка, Меморіалу славу тощо; до бібліотеки, пошти, піші переходи, пішохідні екскурсії до парку, річки Єзуч, водойми Кандибина, на луки, тематичні прогулянки-подорожі екологічною стежиною, тематичні заняття, бесіди; дні здоров’я; свята: “Свято до Міжнародного дня захисту дітей”, “Ой, на Івана, ой, на Купала”, “Ми діти твої, Україно!”, музичні та спортивні розваги згідно плану; виставки малюнків дітей та батьків “Літній відпочинок моєї родини”, “Спогади про літо”; оформлено фотоальбом “Оздоровчий період 2014 року”.

Загартовуючи дитячий організм використовувались нетрадиційні методики (доріжки здоров’я, психогімнастика, релаксація, сольова доріжка, полоскання горла відварами трав) та використання цілющого впливу природних засобів (сонця, повітря, води) і рослинної їжі (салати із свіжих овочів, соки, вітамінні чаї).

Коментарi